Мені важко тримати у спокої світ
Мені важко тримати у спокої світ
між натхненними ритмами дихання твого.
Може десь,
може тут,
чи в тобі,
чи в собі
я впадаю, як річка в море розлоге.
Щось нове, щось пекуче,
щось миле й колюче,
щось дивно-цікаве,
щось дійсно моє,
щось світле й бажане,
щось тепер неминуче,
щось в скронях,
щось в грудях,
в зіницях щось б'є.
Мені важко тримати у спокої мову
між насиченних барв твоїх літніх очей.
Може десь,
може тут,
чи сьогодні,
чи вчора
я сп'яніла від ніжних та теплих ночей.
Щось раптове й туманне,
щось таке незбагненне,
щось німе, щось далеке,
щось близьке та гучне.
Щось ніжне й кохане,
щось рідне та тепле,
щось горне,
щось гріє
дистанційно мене...
P.S. Я кохаю тебе!
