Ти досі рахуєш недоліки світу в уяві..
Ти досі рахуєш недоліки світу в уяві,
розкладаючи все на запилені болем полиці.
Ти філософ, проте не завжди в тверезому стані.
Ти дорослий, хоча так обожнюєш всякі дурниці.
І пам‘ять давно вже консесус знайшла в твоїй плоті,
чорні всі сторінки десь сотню раз перетліли.
Посилаєш ти тих, хто цінує тільки банкноти,
та ненавидиш тих, хто завжди занадто тринділи.
Старожили тобі знов втирають про різні вершини,
а батьки знов питають коли ти візьмешся за мізки.
Та вже знаєш - їм краще не знати всі справжні причини,
за чаєм цього ти не зможеш їм розповісти.
Існування твоє наче синтез раю та пекла,
зрозуміти свій шлях, знаєш, досить велика наука.
Почуття твої власні дивна, далека планета..
А доля, на зло, як кажуть, підлісна штука та сука.
