Такий сніг падав наче хмаринки
Такий сніг падав наче хмаринки
Кружились візерункові крижинки
Пташині пісні душила туга
І пір'я падали з дахів як порошинки
А ти перехожий йшов здалеку
Можливо, де вже пахне вишнею
У тебе по щоці бігла сльоза
І ти хоробро йшов під крижаною стріхою
А календар стверджував, що вже весна
Що птахам треба летіти додому
Що сонцю час освічувати вечора
Але не чув його квітневий холод
Він грозив, морозив, лютив всім серця
І обійми крижані геть не соромився дарувати
Як складно інколи дочекатися тепла
Коли холод, (який сором!) не хоче полишати!
Такий сніг падав, наче хмаринки
Велетенський, лелійний, і, затуляючи
Все небо собою до темноти
Пташині пісні душила туга
І перехожий повз йшов точно знаючи
Що й завтра, у квітні, буде зима
Нехай і серцем не вірив та бачив це сам
2020
