Давай на відстані,
у сотні миль.
Ми обміняємось,
повітряним цілунком.
І лиш тоді,
під звуки тихих хвиль.
Вагаємось, стискаючи
обручки з візерунком.
Нумо кричать,
зневіра в нашу зустріч.
Так сильно розриває,
сердце терпне.
Самим стирчать,
ховаючи всю гучність.
Бо чарів не буває,
тіло смертне..
