Сіль землі
Як чумаки колись по сіль
ішли від рідних хат і піль,
хоч в серці туга, жаль і біль,
— ішли у Крим —
так ми за море подались,
хоч заповіли-поклялись,
що ми ще вернемось колись
у рідний дім.
У преріях сини степів
знайшли найбільший скарб скарбів:
вільне життя і гордий спів —
свободу — сіль землі.
Чумацький знаємо звичай:
гостинців скрині повні вкрай —
ми привезем у рідний край
свободу — сіль землі.
1975
