РОЗДУМИ ПРО СЛАВУ!
Що ж таке та ефемерна слава?
Що за неї душу радо продають
Вона ж, немов в безодню переправа
Вона – брудна ілюзій каламуть
Ось видерся ти, друже, на вершину
І твоє скажений натовп викрикує ім'я
Ти схожий на втішену дитину
Якій на свято дарували цуценя
Сьогодні ти в софітнім сяйві
А завтра збиратимеш пляшки
Кудись друзі зникнуть нещодавні
І заливатимеш горілкою баньки*
Фанати позривають з стін твої афіші
І шукатимуть ідолів нових
Ти розчинишся в жахливій тиші
Підеш у світ, де вже немає лих
Тому не варто піддаватися спокусі
І творити треба для душі
Щоб бути сильним у моральнім дусі
І не куплятися на лестощі чужі
©Леся Приліпко-Руснак, 29.01.2018
*Баньки (діалект.) – вживається в зневажливому значення, означає очі.
