Прокидаюсь від твоїх очей
Прокидаюсь від твоїх очей
Що стали мені за гобелен над ліжком
Шукаю на цій ковдрі місце
Куди б моя душа не лізла
Приємна до тіла зігріва
Твоя чорна кофтина
І в ній, як у павутині
Я не рухаюсь бо згину
Помітив мене серед осокооких світлих
Красунь з мереживом на шиї
І я тим горіла і тліла
Здавалось, це мені наснилось
Відкрив в мені романтичний настрій
Подарував клаптик надії
Розовію від твоїх очей
Хоч ми і досі незнайомці
Та всюди твоє обличчя
Як опік від погляду на сонце
