Пробач, що кохала,
Пробач, що кохала,
хоч ти був не вірним.
Пробач, що чекала
у чотирьох стінах
Плекала, питала:
"Все добре між нами?"
Ту брехню споживала
про кохання назавжди.
Пробач, що відкрила
тобі своє серце.
Дивилась що в очі
твої, як в люстерце.
Та бачила там
своє лиш кохання.
А ти був не проти
такого сприймання.
Хоч і скоро набридло.
Та кинув вночі ти.
Голу, холодну,
Не знав куди діти.
Не знав як позбавитись
швидче, простіше.
Залишив мене наче
так - правильніше.
Кохання не забавка.
Серце - не іграшка.
Здається лиш - запросто.
Та насправді - повішання.
Вибач за правду ту.
Вибач - кохала.
Та не стала принадою
я твого балу.
Вибач за ніжність
за чесність, турботу.
Кохання - це вічність,
а не плани в суботу
