Прикинутись мертвим
Прикинутись мертвим
уже не пройде –
зробити лишається вибір:
ти – світло,
ти – сонце,
ти – радість і
день...
Чи, може –
диявольський вибрик?..
Затям собі чітко –
таким, як колись
життя вже не буде ніколи...
Тебе не врятують
ні золота блиск,
ні титули,
наноуколи...
Зустрівшись з собою
один на один,
без радників,
свідків і друзів,
зумій розпізнати –
із ким ти єдин,
віддавши собі по заслузі.
Час бути відвертим
і вірним собі,
бо кращого часу не буде.
Прийняти,
прожити і радість, і біль
у миті найвищого суду...
Уміти простити
найбільшу з невдач
і радість у пору зловісну.
Відважно сказати
люблю і пробач
допоки ще можна й не пізно...
Година виходити
з ночі у день,
аби зрозуміти, де схибив...
Прикинутись мертвим
уже не пройде –
ти маєш зробити свій вибір...
©Ірина Білінська
З книги "Час кульбаб" (2023)
