Потяг
Прибуває потяг вчасно на вокзал,
І веселі люди входять до вагонів.
Різнокольоровий гу́чний карнавал,
Мерехтіння курток і комбінезонів.
Іграшки, коляски, сумки, рюкзаки;
Речі під сидіння вже порозкладали.
Ходять провідниці і провідники:
"Кому треба по́стіль? Чаю або кави?"
Потяг рушив з місця, набирає хід,
А рудий хлопчисько дідуся питає:
"Може нам, дідусю, пристебнутись слід?
Бачиш, наш вагончик в небо відлітає?"
Люди - всі до вікон! Дивляться униз.
Рідний Краматорськ можна ще впізнати.
У дітей, дорослих - очі повні сліз,
Дуже сумно так-от землю залишати.
Добре, хоч не бачать своїх мертвих тіл
На залитім кров'ю сірому асфальті,
Іграшок, колясок, сумок, рюкзаків...
Що ж ви наробили, росіяни кляті?
(с) Сергій Величко
