Я не відкрию тобі Америку..
Я не відкрию тобі Америку,
як скажу, що жити не просто.
Але досить впадати в істерику
нарешті застели постіль.
Нарешті викинь всі пляшки
з намагань все якось запити.
Помий посуд позавчорашній,
викинь келих кимось розбитий.
Ти в безладі не закопаєш
себе від світу надовго.
Все чекає до поки ти скажеш
собі врешті стоп-слово.
Стоїш на колінах,
жалієшся долі,
шукаєш більш солі
для зажитих вже ран.
Кажеш постійно,
"краще б померти!"
Та чи дійсно відверто?
Знаєш відповідь сам.
Лиш чекаєш до поки хтось знову,
побіжить тебе рятувати.
Ти готуєш для нього промову,
про те, що насправді не варто.
Ти готуєш для нього чарку,
ти не хочешь виходити звідси.
Не поглянеш навіть до старту,
не одягнеш чисті ти джинси.
Досить!
Я не відкрию тобі Америку,
як скажу, що не просто ожити від куль.
Але досить проста арифметика:
без зусиль та бажання усе йде на нуль.
