В просторах, між зірок,
у темряві бездонній.
Милуюсь нашим всесвітом,
на лавці прохолодній.
І Сонячну систему,
красиву й кольорову.
Перед очима бачу,
аж віднімає мову.
І серед всіх планет,
я вибрав би - Юпітер.
Не Землю, не Венеру,
не Марс і не Нептун.
І серед всіх жінок,
твої я сльози б витер.
Тобі одній кричав би,
я з поля до трибун.
Ні кільцями Сатурна,
ні холодом Урану.
Не звабить і Меркурій,
і не введуть в оману.
Планети всі чудові,
супутники і зорі.
Та в серці астронома,
Юпітер - на просторі.
Сидів би там ще довго,
і милувався б нею.
Планетою надії,
між небом і землею.