Останнє танго
У вікна осені заглядає зима,
І осінь відкриває їх, бо виходу нема.
Їй треба встигнути все передати, а зимі − прийняти,
Й ще кілька днів вона своє останнє танго буде танцювати.
Обнімуться тут скрипка й саксофон,
І проводжаючих буде повен перон.
І з квітами прийде й любов моя,
Бо скільки бочок щастя випито тут, знає лиш осінь й я.
***
