Це моя неосяжна зима.
Це моя неосяжна зима.
Як життя - чарівна й нестабільна.
Вона в серці, в душі, на устах.
Швидка та до болі повільна.
Один день - наче й снігу нема.
Другий тут - тримай, по коліна.
Через два - після нього вода.
Через три - чергова знову зміна.
В мене день - на обличчі усмішка.
Другий тут - розчарована в мить.
Через два - всі думки в перемішку.
Через три - може знов відболить.
...
Хай холоне без когось рука.
Хай в мені не зажила ще рана.
Я знаю, моя це зима.
Це моя несподівана правда.
