Моя ненАвисть до кінчиків пальців.
Моя ненАвисть до кінчиків пальців.
До кінчиків нафарбованих вій.
Я з прошарку вічних страждальців,
Воїнів внутрішніх війн.
Кидаючи курити ламаєш цигарки.
Так мене зламали й в смітник.
Я з прошарку не знаючих марки,
Розстріляних з розкритих обійм.
Моя душа під конвоєм у болю.
Апатія вікон та стін.
Я з прошарку закоханих в колії,
Розпростертих для лез голих спин.
Моя ненАвисть, останній пар на морозі.
Єство моє - спогад навік.
Я з прошарку не ховаючих сльози
Лиш тепер зрозумівших як жить.
