Може мені...
Може мені важко,
може мені нормально,
може ще досі тихо,
може занадто, криком.
Ніжно співає пташка
чи плаче вона так гарно,
чи чує найближче лихо.
Пишу я віршеві скрипти.
Може мені самотньо,
може мені щасливо,
може ще досі сильно,
може ще слабко, вільно.
А пташок вже цілі сотні,
тікають кудись від зливи.
Один до одного - щільно,
рятуючись разом, спільно.
Може мені так сумно,
може мені так смішно,
може мені мрійливо,
мимо потрібних реалій.
Пташки, злетіться, нумо!
Свої заспіваю вам вірші.
Допоки вони не застигли..
Моя пам'ять життя аномалій.
