ми так легко закохувались у його персонажів
ми так легко закохувались у його персонажів
що вони завжди здавалися нам живими
їхні думки і слова були аж надто схожі на наші
їхні сюжети витворювали якийсь невідтворний вимір
якби хтось з нас захотів перелічити улюблені фрази
то довелося б передруковувати повністю його тексти
ніхто не знав де він навчився складати слова як пазли
так що жодне не було зайвим і всі надходили за адресою
казали що він живе сам не має домашнього телефону
тож ми писали йому листи не проставляючи дати
запитували де зараз ті у реальності кого ми були переконані
йому вистачало такту не відповідати
