Олександр Андрієвський
з нічного мітингу на центральній площі під проливним дощем
коли червоне світло реклами раптово зблискує зі стіни
на обличчях людей і тоді відчуваєш щось наче щем
у горлянці
або коли вранці все не закінчується людський потік
думаю, моє місто пасувало би до твого волосся,
до твоїх цигарок, шкіряної куртки, срібних сережок.
особливо у грудні, коли небо тут сіре, мов пахітоса,
нависає похмурим дзеркалом над узбережжям.
ми так легко закохувались у його персонажів
що вони завжди здавалися нам живими
їхні думки і слова були аж надто схожі на наші
їхні сюжети витворювали якийсь невідтворний вимір
якби хтось з нас захотів перелічити улюблені фрази
то довелося б передруковувати повністю його тексти