N/N
Ми народившись, сумуєм і радієм,
Немов картину, пишемо життя.
І здійснюючи те, про що так свято мрієм,
Ми поринаєм мовчки в небуття.
Хто б ти не був, ти завжди дякуй Богу,
За кожну мить, за радість і печаль.
І подарує добру він дорогу,
І помирати буде вже не жаль.
А смерть прийми, як Господа дарунок,
Як знак того, що ти життя прожив,
І закінчив писати той малюнок,
Яким найбільше, в світі дорожив.
