Ловлю твій погляд крізь натовп
Ловлю твій погляд крізь натовп
І наче вже все одно
Але я хочу п’яніти від твоїх рук
Як це було тоді, колись давно
А може це все я собі вигадала
А може і було насправді
Ніхто окрім нас не знає
Та й знати цього не вартий
Проходиш повз- ігноруєш
Наче мене не існує
Повір, я ні про що не шкодую
Повір, ти досі мені імпонуєш
Хоч розум каже: не треба.
Серце говорить - давай!
Ох ці дивні потреби,
Наче з гойдалки падаю на асфальт
Знову проходиш повз
Говориш щось надсмішне
А я досі чекаю, коли ти погляд свій підведеш.
І наче вже люди дорослі
А поводим себе як малі
Сотні слів застрягли у горлі
Коли ловлю твій погляд, крізь натовп, на собі
