Лібертанго
ти щось тихо шепочеш
і серце розпечене тане...
чом так швидко злинають,
пісками стікаючи, дні...
я сміюсь, не встигаючи,
- надто стрімке лібертанго!..
у юрбі - наодинці,
неначе ми зовсім самі.
зачекай, я ще трохи
надивлюся у ріднії очі,
які з розуму зводять,
бо ми не рахуєм літа...
ми іще в надвечір'ї
і душі од щастя тріпочуть
тож і це наше танго
мереживом щастя спліта.
