Крапка.
Крапка.
Ще декілька крапок..
Ще доля мовчання.
Ще ниций бій серця.
Поламка,
гарантій забракло,
затяті питання
стають уже в горлі.
У змові
сарказм та омріяне,
консенсус на звалищі,
сили тікають щурами.
Безпонтове,
розпалене цілями
залишиться згарищем
пустим та самотнім.
Дурниця?
Зміст найде той, у словах,
кого змусила доля
по собі бродити.
Залишся
на мить у думках
не помітиш без волі
як будеш ними ж
ти вбитий.