Ключ від шухляди
Хто багато для мене значить,
кого я вже, мабуть, не побачу,
перед тим, як тихенько піти
в інше місто чи в інші світи,
віддає мені ключ від шухляди.
І сумний я від того і радий...
Є кімната в моєї душі -
там стоять в два ряди стелажі,
в кілька ярусів довгі полиці,
як в покинутій дивній крамниці.
На полицях шухляди стоять,
про свої таємниці мовчать.
Це багатство навіки моє,
та від цього і сумно стає.
Усе тяжче крокує душа
під вагою нового ключа,
що на зв'я́зці з'являється то́ді,
коли хтось безворотньо уходить.
Сплять шухляди. Та в будь-яку мить
кожну з них можу я відчинить.
Лю́бі спогади звідти дістану,
помилуюсь і знову поставлю
я на місце. Й дверцята закрию.
Ключ - у зв'я́зку. А зв'я́зку - на шию.
(с) Сергій Величко
