Хто ти є?
Твоє лице мені дуже знайоме,
По відчуттях - ледь не рідне.
Я чую слова й вони вагомі,
Хоча згодом зникнуть безслідно.
Бачу себе у тобі так часто,
І поведінка, й слова, і думки
Мене наштовхують на роздуми,
Та іноді трохи невчасно.
Вітер ще раз сильно задме,
А твої очі мовби сумні...
Питання знову лишилось одне
- вільна я зараз, чи ні?
