Інстинкт самозбереження
А ми живем. Живем. Ну, як усі.
Кидаєм погляди на гарні груди...
А ми живем, ми, як-не-як, а люди
Й шукаємо відради у красі.
Ми п’єм вино, ми п’ємо і міцніше,
Ідем в кіно та пишемо листи,
Вдягнувши обладунки і щити,
Та ми не ті, що ми були раніше.
А ми живем, сміємося, жартуєм.
Купляєм речі, їжу, робим фото,
Але у нас в душі таке болото,
Що ми не знаєм навіть, як існуєм.
А ми живем, та в нас нема полуди.
Так, ми цілуємось, буває, п’ємо пиво,
Та на душі... там поросла кропива.
Ні, не як усі... але ми також люди.
