Іграшка
All the king’s horses and all the king’s men
couldn’t put Humpty together again.
Різьблена, дерев’яна,
цвяхована чорною бляшкою,
сувенір-люлька
— родич привіз з України.
П’ятилітній Іванко
— внучок мій найстарший —
відкриває-закриває:
сподобалась іграшка.
Раптом біжить переляканий
— в оці тремтить сльозинка —
в руках уламки люлечки,
шматки різьбленого дерева.
Поламалося!… Бабо…
я не хотів…
Каже баба Іванкові:
не журися, хлопчику,
це не ти поламав —
воно давно поламалося,
але баба зліпила докупи
і воно було ніби-ціле,
але не справді.
Це була така собі
ніби-іграшка,
але баба знала,
що прийде день,
коли треба буде
глянути правді ввічі:
сказати:
Це — ні до чого,
і — викинути.
1992
