І знову осінь...
Нам відкрила щедра осінь кошики гостинні.
Стали дні холодноросі, срібнопавутинні.
Пустотлива, норовлива, справжня жінка наче:
То під сонечком щаслива, то з дощами плаче.
То танцює безупинно з вітром вальс по кругу,
То запросить на гостину заметіль- подругу.
Всі за ніч розмалювала золотом дерева.
Модні шати одягала - справжня королева!
Урожай в комори склала - до зими готова.
То спокійна, то зухвала, солодкофруктова!
