Геніальне подивування останніх часів на одному з останніх селфі
Які гарячі спопелілі землі, гаряче небо хмарами вогню,
Як смертоносно нам в протуберанцях
Клубками сонце спльовує слину.
З-під чалого коня гримить підкова,
Четвертий вершник голови стина,
Голодний тигр ставши людоловом,
Розкриє пащу, як і сатана.
Примарний час перетікає в вічність,
В ефектну смерть, що бачиш за життя,
Перетікає в кінематографічність,
У небуття буття, що є буття.
Величну пастку бачиш, не надивишся,
Обернешся – осліплий від вогню,
Летить на тебе шмат протуберанцю
Від сонця, що випльовує слину.
25.10.2021
