Фонтан
Фонтан — чи пам’ятаєш ти фонтан,
що розсипав п’янкий дурман
і шуму океан?
Цей день — чи пам’ятаєш ти цей день:
душа дзвеніла від пісень —
це був прекрасний день!
Так, наче промінь заблис,
у тьмі самоти блиснула ти,
так, як ряхтить падолист —
щоб у красі відійти…
Фонтан, чи пам’ятаєш ти фонтан,
що розсипав п’янкий дурман
і шуму океан?
Здається, що був лиш сон це —
це наше rendez-vous:
та в очах промінням грало сонце,
ти була тут справді, на яву.
Іду щодня до фонтана,
слухаю, як шумить:
в цьому шумі туга моя п’яна —
ах, з’явися з’яво, хоч на мить!
1972
