Фантом (231)
Ти фантом у моєму житті,
ніби мила ядерна бомба.
Не сховатись мені в укритті,
ані висунуть з ями лоба.
Надто часто траплятися стала,
на моєму слизькому шляху.
І мій спокій сердечний забрала,
хоч ховайся бери на даху.
Тепер знаю, хто із нас сталкер,
чи маньяк, та не бачу різницю.
Але я молодий Пітер Паркер,
а ти Ґвен, що тримає рушницю.
Це знайомство цілком випадкове,
якщо ні - то уклав би парі.
Що вагон - місце це загадкове,
і емоції в нас - хабарі.
