Писати..
Писати вІрші -
нагадує про душу..
Усе що залишилось,
щире та відкрите.
Здавалося колись,
що я незрушна..
Дурна помилка,
з якою треба жити.
Рядки, рядками..
Має бути легше?
Дні за днями..
Мені би, як колись..
Коли проблеми -
у сотню разів менше..
Коли завдання -
добре їш та вчись..
Писати вІрші..
Зараз вже потреба..
Без рецепту ліки
від життя..
Один шанс
торкнутися до неба..
Зберегти світ
від вовчого виття..
Рядки рядками..
Прогнози, зливи, люди,
вічні кризи, мурашники-міста.
Одне питання: "а що далі буде?"
Дні все йдуть.. І ким ти зараз став?
Листи писати
На мертву електронку
Та стирати, досить було слів..
Залишу все як є, назавжди..
І до скону..
Буду такою,
З мільйонами вузлів.
Рядки, рядками
Це було по плану...
Підкоритися якому далі - мушу.
В мені безодня, темінь..
Звично, не погано.
Одні вірші нагадують про душу.
