Дякую за ту останню ніч,
Дякую за ту останню ніч,
за ті повні келихи прозорі.
За незбагненну в світі цьому річ,
за почуття, що не підвладні мові.
Ми наче в морі, десь далеко там,
де не чіпають наші нерви люди.
На тихім острові, де місце тільки нам.
І більш нікого, нікого там не буде.
Дякую за той чарівний час.
За ті палкі й в одночас ніжні очі.
Коли всі зорі наче лиш для нас.
Та нажаль, не бескінечні ночі.
І завтра знову вкрАде в день життя.
Будуть тріпати нерви чужі люди.
Та кожну мить моє серцебиття
З тобою, милий, поруч тільки буде.