Дивно те, що я тебе кохала..
Дивно те, що я тебе кохала..
Як я встигла за коротку мить?
Як би ж знала.. Ох, як би я знала!..
Що так раптово замок мій згорить.
Очі темні... І за ними - темінь.
У душі твоїй диявольскі чорти!
Слова твої гострі, наче кремінь.
Невже це ти?.. Не віриться.. Це - ти!
Тепер в душі ця темінь і у мене..
Діра чорна там, де серце колись билось.
Вінок терновий, замість діадеми.
Сама винна!.. Сама не захистилась..
Зламав мене, зламав і просто кинув.
Тобі що там - ще одна, дурна.
Ти у кохання так як я не ринув.
У цій ілюзії я була одна!
Грав прекрасно, тобі - аплодисменти.
Тільки я не грала і нажаль..
Для тебе це - дебільні сентименти..
А в мені це - отруєний кинжал!
В тебе життя і далі буде йти по плану,
а я застрягла у своїй поламці.
В твоїх спогадах мене вже і не стане..
Може в мені тебе не стане на світанці..
Які це має шанси?..
