Дивна, наша..
Давай підем гуляти,
поки йде війна?
У клуб підем танцювати,
поки йде війна?
Давай шашлик замутим,
поки йде війна?
Будем радіти усюди,
поки йде війна?
Дивна-дивна така війна,
тиха-тиха наче вона.
Так далеко наче від нас,
бачать смерть люди
раз через раз.
Свіжа кров на нашій землі,
стають хлопці холодні й німі,
та карбують назавжди своє ім'я
в історії розділом новим - "Війна"...
Щоб ми могли тут гуляти,
радіти та танцювати.
Щоб ми не бачили крові
вже на своїх руках.
Щоб ми навчилися мир
оберігати та цінувати.
Щоб неньку свою носили
народом всім на руках.
Давай разом шанувати,
поки йде війна?
Мир, Україну та брата
який втратив у ній життя,
ту сестру що рани лікує,
тим хто вижити зміг,
тих, хто й досі там ще воює
за нас,
за неньку,
за всіх?
Хоч морально будемо разом
стояти на варті за мир..
І хай він повернеться з часом
до усіх земель та квартир,
до усіх хатинок й дібров.
Матері хай з синами обіймуться знов..
Хай в історії лишиться
в віршах й словах,
наче тиха та дивна
наша
війна.
