це дім
Дім – це для повернення і покидання,
Взаємопорятунку в настрої скрутнім,
Всерозуміючого вчасного мовчання
І сміху щирого й лункого наче грім.
Це дім.
Дім – це для цілунків на ніч, слів «добраніч»,
Декламування віршів ніжних перед тим.
У його стінах сни – не збитків дня параліч,
А дні із думкою про нього – наче сни.
Це дім.
Дім – це і для мене, і для тебе і для нас,
Не просто схованка від зовнішніх вітрів,
Але й не колізей протистоянь й образ.
Терпіння. Шана. Визнання. Нон-стоп.
Це дім.
Дім – це для, завжди, «куди» та «звідки».
І існування не скидається на сірий лімб,
Коли в життя твого є небайдужі свідки.
Тоді й депресія не вогнище, а дим.
Це справжній дім.
