Брила
Я покохала, я пір´їнкою літала,
Такого щастя досі я не знала.
Я прокидалась сонцем, я світила.
В мені з´явився дух й велика сила.
Порвала греблю я і вийшла з берегів,
Ти розбудити джерело життя в мені зумів.
Бо після бід усіх, я льодяною брилою була,
Та я розтала від Твоєї ніжності й тепла.
***
