БІЙ З МОСКАЛЯМИ
Що за кров на пшеничному полі
розтеклася аж ген до рова,
де хитались самотні тополі,
де хилилась додолу трава.
То гойдалися маки червоні,
потопали неначе в крові.
Пробігáли налякані коні
після вибухів, ледве живі.
Хлібом дихало стигле колосся,
та про кров нагадав маків цвіт.
Тож бійцям від поранень здалося,
що вони покидають цей світ.
Їм би вижити в цій круговерті,
не потрапити в пастку, в полон,
хоч на мить відвернутись від смерті,
перейти цей страшний рубікон.
Так, це кров на пшеничному полі
розлилáся по рідній землі.
Стали свідками бою тополі,
що програли лихі москалі.
