Виктор Харламов
Повторю, ще до розлуки,
Під любові щем,
Що любила я ці руки, владні… з сліз дощем.
Очі, за несамовиту
Вдачу всіх наяд.
Если случайность лично, вам обойти дано,
Значит слепое время правит обедню, бал...
Пейте любви, разлуки солнечное вино,
Чтоб на иконах истин пламень свечи устал.
Среди секундных правил нет исключений, нет...
Межівщини пшеничні лани
Континентів сягають усіх,
Де від прадідів кращі сини
Важко й нині працюють! Хто зміг,
На своїй серцем щирій землі,
Когда переживёшь меня, тот день,
Что скряга смерть уже давно избрала.
Мой прах, свою ярчайшую мишень,
В стихах найти, ты постарайся. Мало
В словах искусства мёртвых, чувств и бед.
На міжпланетнім всесвіту буття
Космічний холод не знаходить вади,
Бо в кожнім серці вічне каяття
Шукає пристрасті глибини снів Елади.
На мові жестів, млості трунку слів,
Ты, признайся скорей,
Колдовство - твои чары
Без тебя, всё сильней,
Мир в плену струн гитары.
Трудиться, право, благо и почёт,
Все тяготы от дня преодолимы?
Ночь всё перевернёт наоборот,
Противодействия дня с ночью зримы.
Враждуя, день и ночь себя хранят,
Як важко, але прагну до мети,
Рахую милі йду, мерщій в дорогу.
Який вантаж "зугарний" по життю
Несу що милі знаючи тривогу.
Вантаж позаду - краще б так завжди,
В жизни этой мы ангельски ждём
Первоцветов вселенского чуда;
Хорошо быть весенним дождём
И всегда возникать ниоткуда.
Первый лист обозначит себя,
Предатель кто, а кто вовсю герой,
- Политики назначат, может время;
Войны начало видят все, порой,
Конец войны лишь, мёртвые, трав семя.
У сильных мира свой резон поди,
Любіночки — слівце, що тіше…
На посиденьках, ясна річ,
шепнула ти: «Будь сміливіше…
Зайди під кофту. Там, як піч»,
і запросила в груди… лише.
"Мільони - Вас... Нас - тьми, і тьми, і тьми..."
.......О. Блок. "Скіфи"
Нас не доконали канали, нітрати, нукліди.
Блокади і голод. Гулага сльота і невдачі.
Ми - не ліквідовані. Тобто ми - неліквіди...
