Олег Осипов
Думай думай думай
Найкраща порада на світі.
Серця всі поклики стримай
Це травми колишньої квіти.
Не думай не думай не думай
Це друга найкраща порада.
Ти вимащена в меді та вині.
Яке жахливе поєднання.
Глінтвейни вже зникають навесні,
Попри усе моє старання.
Я так ненавиджу тебе,
Про це не сила не писати.
Смерть це моя
Данина Ентропії,
Хоч як не лікуй
За роки терапії.
Міцніє з душею
І шлях до могили,
Deus meus et omnia.
Що для тебе не зроблю я?
Лізеш у мій простір, попрошу, піди.
Якщо ні, я сам вийду тоді.
Mea vita et anima es.
Знаю, свого роду, це тест.
Добре було, що ти вірші писала
Незалежно від того, чи варті пошани
Кожен раз, як читав їх, радів
Що йшла ти до мене не за грошами
А за чим, курво?
Якщо знайти хороший приклад,
Не треба думати тоді.
Зведи життя до ехопраксій,
Уникнеш всякої біди.
Розігруй всі ті самі карти,
І в старості раптовий приз -
Анамнез
Ніколи не знаю,
як всидіти рівно.
Повтори, я прослухав,
Ти говориш повільно.
Увага тікає
Ні, я не певен в своїй мрії,
Та бачив втілення чужих.
Я знаю, на які йшли дії,
Й розгублене нещастя після них.
Надто вже широкий вибір,
Щоб взяти собі лиш одну.
Екземпліфікант, екземпліфікант,
Знайде собі кожен на будь-який лад.
Джон Доу, чи, може, Ян Ковальськи,
Кружимо всі в анонімому вальсі.
Немає лиця, немає проблем,
Шукайте деінде табу і тотем.
Безодні чорної вогні,
Горить червоне світло
В, я гадаю, ніжній
глибині
Це спалах, зняв in vitro
Фабричних стін диктат суворий
Лише у стелі ця діра
Із неї лине сонця промінь
Він дух свободи тут впуска
Купайся в ньому як в останнє
Не тільки через страх війни
ваші всі кляті лиця
надто багато про що нагадують
вбив би всіх
аби не дивитись
