Настя Воробель
Яка печаль у цілім світі
Настало горе і біда.
Бо всі ми гордо понеслися
Бо була гордість і пиха.
Давайте знімемо корони
І станемо розумними людьми.
Пам’ятаєш як мріяли разом.
Казали дружба наша назавжди.
Ну склалось не так як нам гадалось.
Розійшлись з тобою ми!
Але за рік ми зрозуміли, що перша дружба назавжди.
І тепер вже пожаліли про розлуку ми!!!
Люба подружко, найкраща, ти в житті одна така, завжди своїм крилом обігріваєш і журбу у серце непускаєш. Коли були у мене сльози ти стирала з моєї щоки і казала будь сильна і мудра йдемо разом до твоєї мети.Ти завжди таємниці вміла берегти і в важку хвилину щиро помогти. Лиш тепер ми справді зрозуміли, що подружкою будь-кого не назвеш, а в нас є принцип головний «Не Підведи» а наша дружба лиш міцнішає роками!!!
Візьму я каву з рук твоїх
Бо ти так щиро пригощаєш
Для тебе мило посміхнусь
І знай завжди я так чекаю❤️(Н.Воробель)
Лиш тебе я одного кохаю
Ти частинка моєї душі
Ти такий — кого я чекала
Б’ється серце моє лиш тобі(Н.Воробель)
В житті ми плачем і радієм
Залежить це від нас самих
Радіти можем що хвилини
А плакати бо гірко на душі
