Христина Головко: Все стихи автора

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹ 1 2 3 4 › »

Повільно вводиш самотність мені в вени

повільно вводиш самотність мені в вени

і заливаєш , щоб навіки – воском,

а осінь тче і з митей гобелени

думки біжать поромами під мостом.

Завзято вводиш у мій час – тишу,

і цементуєш – щоб навік – в останнє,

свою любов ти мов тягар облишиш,

вона ж осяде у тобі , мовчанням.

by Христина Головко

Мої кити мене не слухають

мої кити мене не слухають,

і Всесвіт мій – знов на друзки,

твої світи мене підслухують

говорить ехо навпаки.

мої кити мене не знають,

холодний океан думок

в мою безодню заливають,

свинцем гартують там зірок.

Христина Головко

Напившись, кавової осені

на краю моєї простині

підкупили долю монетами

і й від міряємо час кілометрами

десь сичить совість митями

ми давно загублені ,змилені

і крадеться розлука з сітями

Христина Головко

Я шлю на факс всі коди мого серця

І ще записую тобі на диск CD,

А ти шліфуєш помилки мов скельця

Замінюєш слова на звичні дні.

Виписую тобі щасливі миті,

Усі в рядок , щоб ти запам’ятав

Тобі ж всі букви видаються злиті,

Обманюєш, що звісно прочитав..

by Христина Головко

Намалюю тебе ліхтарями

Намалюю тебе ліхтарями,

Промінь сонця вкладу в твої очі,

Твої губи запалю вогнями

В твої локони вплету наші ночі.

Намалюю себе біля тебе ,

Хоч підстав на це і немає,

А мій погляд наповнений сині

Потоне в твоїм сонячнім раї.

by Христина Головко

Дороги пахнуть розбитими серцями

Домівки пахнуть скованим життям

А час щоденно шпигує містами

Скільки залишилось нам?

by Христина Головко

Затулити снігом усі чорні діри

затулити снігом усі чорні діри,

забілити снігом усе чорне зло,

наче скоч прилипають до шкіри

ті хвилини ,де нам всеодно

затулити снігом усі чорні діри,

затопити підлість , і її прогниле дно

посмішки летять у мить зневіри

Христина Головко

Я закриватиму повіки

для тебе лиш

Тремтять слова немов осики

Облиш…

Я говоритиму до тіней

На Ви

Літати, мене стискають стіни

Я не боюся висоти..

by Христина Головко

Ти синьо-темне пальто одягнувши

Ти синьо-темне пальто одягнувши,

Примусиш мене почуватися тісно,

Пройдеш строго,мене оминувши,

Залишиш тобою зурочене місто…

у осінь заплутано-туманну ітимеш,

погляд твій розганятиме мряку,

у грозах ,признання словами нестимеш ,

by Христина Головко

Чорне й біле погані мірила

чорне й біле погані мірила,

світло й темінь дві крайнощі дна,

кожен день розправляє вітрила

просто виглянь із свого вікна!

Христина Головко

І кожного дня умирає чиясь дитина

і кожного дня умирає чиясь дитина,

і кожного дня плаче якась сім’я,

і кожного дня моя рідна країна

пише кров’ю своє ім’я!

Христина Головко

Навшпиньки підкрадається зима

І стукає в мої ворота

Мої думки а їх – катма

Сідають ввічливо – навпроти

Ми п’ємо час із ситця тканий

І перечитуєм листи –

Моя душа порти гаваней

Христина Головко