Навшпиньки підкрадається зима
Навшпиньки підкрадається зима
І стукає в мої ворота
Мої думки а їх – катма
Сідають ввічливо – навпроти
Ми п’ємо час із ситця тканий
І перечитуєм листи –
Моя душа порти гаваней
Де втоптані твої сліди
Нашіптує зима минуле
Гортає пам’ять як альбом
Вже давно стара й сутула
Покрита спогадів рядном
Мої слова вітри без граней
Шукають щастя хто де зна
Моя душа – порти гаваней
До оселилася – зима…
