Катерина Кочетова: Все стихи автора

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹ 1 2 3

Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь

Якщо ти на мене чекаєш, я повернусь,

Забудемо все, що було, і чого вже не буде.

І, мабуть, ти думав, що я так без бою здаюсь,

Та ти ж не пускаєш – думками тримаєш усюди.

І наше мовчання палкіше, аніж слова,

І спогади спільні сильніше, аніж майбутнє.

Ще снами минуле щоночі в мені ожива,

Катерина Кочетова

Кохання обирається серцями

Кохання обирається серцями,

А не очима, як вважає хтось,

Не повними від грошей гаманцями,

Можливо, вам лиш так колись здалось…

Воно лишає слід на папірцях:

Ми творимо нові й нові сонети,

А зараз ще з-під мого олівця

by Катерина Кочетова

Заховай мене у обійми і не відпускай

Заховай мене у обійми і не відпускай,

З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання,

Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай,

Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням.

І пробач мене за розмови, що ти обминав,

Адже в світі не все пояснити можна словами.

Ти від серця до серця на відстані шлях знов проклав,

Катерина Кочетова

Хтось подарує ніжності слова

Та лиш чекатиме світання за світанням,

І не помітить те, як час сплива,

А я не буду вірити зізнанням.

Я відбудую мрії до зірок,

Але не потону в світі ілюзій.

Достатньо інколи зробити крок,

by Катерина Кочетова

Це наче мрія, втілена в тобі

Це наче мрія, втілена в тобі,

Це наче диво, що зійшло на землю,

Криштально чисті очі голубі,

Які ховають в со?бі щось таємне.

І як не буть під владою тих чар,

Щоб устояти, я не мала сили,

Коли під супровід струнких гітар

by Катерина Кочетова

Вже зникають слова у полоні твоїх очей

Вже зникають слова у полоні твоїх очей,

У мовчанні мелодія душ ледве чутно грає.

Знаю, час забере оцю мить і кудись втече,

Та коли ти не поряд, тоді і мене немає…

І у віршах, і прозі, у доторках ніжних барв

Даруватимеш рідне, захопиш тою красою.

Що тебе надихаю – для мене це справжній скарб,

Катерина Кочетова

Відкрий мені приховані світи

В своєму серці, де весна панує,

Я спробую по тим стежкам піти,

Де вітер ранок росами малює.

Веди мене у неозору даль,

Дізнатися хочу, про що ти мрієш,

Із хмарами я розжену печаль,

Катерина Кочетова