Грудень - Передмова Pt.2 (А до того...)
Чом очі пильно так шукають щось в вогні,
У тих жовтогарячих полум'яних язиках, що,
Як не мати з ними згоди,
Ладні спопелити все до праху?
Мов паростки до сонця тягнуть стебла із глибин землі
Й теплом з дощами наливаються в колосся стигле:
Під сонцем життєдайним родить земле
І тим, хто молиться, зимою світить в хатах -
