Денис Лазаренко
Я бачив лиш уявний образ,
Ескіз художника, ледь видно обрис,
Де контур був настільки плавним,
Не ідеальне стало бездоганним.
За роком рік писав тебе нездара,
Стій там, іди сюди.
Будь кимсь, шліфуй стандарти.
Не осягнувши глибини своїх талантів,
Готові всі і навіть ти,
Під ноги туплячись іти,
Курсом на горизонт розчарування.
Моя примхлива і чарівна, Музо,
Пробач за те, що відпускаю.
Душа і серце із пудовим грузом,
Ногами ледь перебирають.
