![Вуглем та кров'ю]()
Вуглем та кров'ю вже розписані холсти,
б'є в унісон із біллю розривним патроном,
впадають в океан розірвані мости.
Кохання і життя вертаються з загоном.
І кожен крок завершує життя,
і тиск у скронях ладен подолати всі орбіти.
У поглядах минучих каяття
і добрі мрії вибухом розбиті.
А за спиною світ і плескає Дніпро,
і ліхтарів вечірні теплі рами,
розпечені намов Землі ядро
та обійме кохання вже знайомі рани.
Вуглем та кров'ю залита земля
все почалось давно й закінчиться сьогодні.
І тихо хилиться над прірвами гілля
у одинокій і пустій безодні.
