Я чекав надто довго, щоб побачити щось
Твої очі - океан безодні, втонути вдалось
Хмари йдуть дуже швидко, тому час так біжить
Я не можу злетіти та все зупинить
Птахи... О птахи, я прошу
Хай годинник не йде та припинить сей стук
Хай зупиниться цей вже набридливий звук
З кожним тактом десь в світі все померає
І не правильно те, що й тебе забирає
В голові катастрофа і руйнується все
Ентропія - закон, ентропія нас зве
Гомін іде по просторам безкрайнім
Не щадить він нікого і у небо злітає
Пощади ти цей погляд і залиш все в мені
Всесвіт де час є закон - ми всі будем в труні
Думки підуть, забудуть себе
Та мовляю я вдаль... Не забудуть тебе