Любов Шпирко
Удав здивовано мовчав
Лиш пив узвар
Й убачливо дивився
Узори вишила зима
Не на вікні, а на узбіччі.
Увага вмить переключилась,
Ожеледиця вирує !….
Всі обабіч не збагнуть
Йдуть і падають, отут,
Де вона, ожеледиця лиха,
Подихом зморозила,
Льодом обвела.
Морозець щипає щічки,
Так глузує він з Марічки,
Бо не взула черевички
Й не оділа рукавички.
А дівчатко не збагне:
Чом мороз все бачить це?!
Бабусю зліпили сьогодні в саду,
Та ні, не подумайте ви, що живу,
Авжеж снігову.
З бурячика вибили щічки червоні,
З бурульки льодяної вискребли ніс,
Бавовною вкрили їй спину
Юрчик грався в Ю-Зе-Фа
Із гуртом хлоп’яток.
Підстеріг в юрбі в’юрка
І почав питати:
«Ти в’юрко-юрко чому
Досі не у лісі?
