Альона Бугар
Я зберу всі шматки недоношених мрій
Що плекала колись я в надії на краще
Хай похмурим здається цей світ, та він мій
І йому я не зраджу ніколи й нізащо
Може й думають інші, що це лиш пиха
Вони судять словами, не бачачи душу
