Ніна Своряк
Я блукаю в античних містах
І вивчаю колір одягу імператорів,
Але думками я в тобі.
Краще я б пізнавала тебе.
Як ти пахнеш і як вивчаєш мене,
А не дурні поліси і колонії.
Я більше не візьму червоного “М”
І не оновлятиму стрічку твоєї інсти,
Щоб побачити що нового у твоєму житті.
Ти добре дав зрозуміти, що я не та
І я намагаюсь переконати себе,
Що і ти не той хто мені треба.
коли усе мене
давай зустрінемось знову,
байдуже де і коли.
просто давай поговоримо так,
ніби взагалі не було війни.
давай нарешті зустрінемось
